двовекторний

ДВОВЕ́КТОРНИЙ, а, е.

Який характеризується двома напрямами розвитку, діяльності і т. ін.

Розвиток біоплівки в стаціонарній системі на склі є двовекторним процесом із змінами в часовому та просторовому інтервалі (з наук. літ.);

Попри ту чи іншу риторику керівництво держави протягом усіх років незалежності здійснювало двовекторну зовнішню політику (з газ.).