двовидовий
ДВОВИДОВИ́Й, а́, е́, лінгв.
Який поєднує в собі значення двох видів.
У сучасній українській мові є одновидові та двовидові форми дієслова (з навч. літ.);
Двовидові дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me