двовидовий

ДВОВИДОВИ́Й, а́, е́, лінгв.

Який поєднує в собі значення двох видів.

У сучасній українській мові є одновидові та двовидові форми дієслова (з навч. літ.);

Двовидові дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me