двогострий

ДВОГО́СТРИЙ, а, е.

Який має два ріжучих леза.

В київських ратників були двогострі довгі мечі (І. Білик);

Основною зброєю вояків був двогострий меч, лук, спис; рідше – булава, алебарда, тризубець (з навч. літ.);

Майстри кували щити, списи, двогострі мечі, виливали блискучі шоломи, лати (із журн.).