двохтисячний

ДВОХТИ́СЯЧНИЙ, ДВОТИ́СЯЧНИЙ, а, е.

1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику дві ти́сячі.

В ювілейних привітаннях представників духівництва різних церков і конфесій повторювалась одна думка: в цей ювілейний – двохтисячний – рік взаємоповага та мир між християнами різних конфесій є особливо важливими (з газ.).

2. Який складається з двох тисяч одиниць.

Піди скажи моєму огнищанинові, що беру тебе замість того вівчаря, що добровільно пішов на погибель, нібито заблукавши, до персів з двохтисячною отарою овець разом з весняними ягнятами (І. Білик);

Двохтисячна залога фортеці завжди напохваті! Шлях на Січ на міцному замку! (В. Чемерис);

У 1595 р. на запрошення угорського короля С. Наливайко на чолі двохтисячного загону воює проти турків в Угорщині (з наук. літ.).