деблокований
ДЕБЛОКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до деблокува́ти.
При використанні пристроїв аварійного виходу двері можуть бути блоковані або деблоковані з пульта охорони подачею відповідної команди (з наук.-техн. літ.);
Силами прибулих на місце події рятувальників потерпілий був деблокований із пошкодженої іномарки (з газ.);
// деблоко́вано, безос. пред.
14 січня – 29 лютого 1944 р. під Ленінградом було проведено успішну наступальну операцію, у результаті якої місто було повністю деблоковано (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деблокований — деблоко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- деблокований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до деблокувати. Великий тлумачний словник сучасної мови