деградування
ДЕГРАДУВА́ННЯ, я, с.
Стан за знач. деградува́ти.
У творі немає позитивного сприйняття сільського життя – все дише гнітючою безвихіддю, деградуванням особи, надто на тлі чудової природи (з навч. літ.);
Болота розглядалися як резерванти для розширення площ сільськогосподарських земель та невичерпні сировинні джерела, що призвело до значного деградування ландшафтів та біоценозів болотних комплексів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деградування — деградува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- деградування — -я, с. Дія за знач. деградувати. Великий тлумачний словник сучасної мови