1. Словник української мови у 20 томах

дезабільє

ДЕЗАБІЛЬЄ́, невідм., с., заст.

Легкий, недбалий домашній одяг, перев. жіночий.

Вона [Марта] помітила, що Давид Семенович надто часто випадково виходить вранці до кухні саме в той час, коли вона в чималому дезабільє проробляла там процедуру вмивання (В. Підмогильний);

Книга проілюстрована вишуканими світлинами з ніжними панянками в дезабільє (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезабільє — дезабільє́ іменник середнього роду легкий домашній одяг арх. Орфографічний словник української мови
  2. дезабільє — невідм., с. 1》 Ситуація, коли людину застали не зовсім одягненою. 2》 Ранковий або недбалий домашній одяг, перев. жіночий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дезабільє — дезабільє́ (франц. deshabille, букв. – роздягнений) 1. Становище, коли людину застали напіводягненою або не зовсім одягненою. 2. Легкий, недбалий домашній одяг. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дезабільє — Дезабільє́ (фp.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)