дезактиватор
ДЕЗАКТИВА́ТОР, а, ч.
1. Фахівець із дезактивації.
У Чорноморському пароплавстві Євген працював ще й дезактиватором (з газ.).
2. Речовина, за допомогою якої здійснюють дезактивацію.
У кімнаті пахло дезактиватором, у раковині чорніли залишки попелу – видно, Борозна спалював рештки на вогні, .. на поламаному столі лежало захисне скло з плексигласу (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дезактиватор — дезактива́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дезактиватор — -а, ч. Речовина, яка частково або повністю нейтралізує радіоактивні речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови