дезорганізаційний

ДЕЗОРГАНІЗАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до дезорганізації.

Заяву секретаря групи ухвалили вважати безпідставною і такою, що мала дезорганізаційний характер (з наук. літ.);

У праці висвітлено роль і значення найвпливовіших угруповань, які вирішували долю України, хоча в той час існувало чимало й інших політичних сил, які чинили дезорганізаційний вплив на справу збереження незалежності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезорганізаційний — Дезорганізаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)