дезінтегрувати
ДЕЗІНТЕГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
Роз'єднувати, поділяти ціле на частини.
За певних умов і в певні історичні епохи релігія може не інтегрувати, не поєднувати людей, а навпаки, дезінтегрувати, роз'єднувати їх (з наук. літ.);
Страх володіє високою здатністю дезінтегрувати і порушувати життєдіяльність людини (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Коли я накажу, щоб мій психічний імпульс-квант дезінтегрував цей сувенір там і синтезував його в моїй руці, – завдання виконується бездоганно. Успіх залежить від напруги енергії! (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me