1. Словник української мови у 20 томах

декалог

ДЕКАЛО́Г, у, ч.

1. (з великої літери). Десять заповідей Старого Завіту.

Декалог з його морально-етичними вимогами є життєдайним у практичному житті християнина як члена суспільства (з рел.-церк. літ.).

2. Десять головних настанов, заповідей.

Я ж бо вмію тримати емоції у віжках, перечитував уже декалоги і заповіти японських самураїв, не допомагає... (С. Процюк);

Він і десяток його побратимів по боротьбі читали Декалог українського націоналіста (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декалог — Декало́г: — десятислів'я, десять заповідей, записаних у Біблії, які нібито богом Яхве були вручені пророку Мойсею [47] — десять заповідей Мойсея [46-1; 46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. декалог — дека́лог іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. декалог — -а, ч. Десять релігійно-моральних заповідей Старого Завіту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. декалог — Десять заповідей Словник чужослів Павло Штепа
  5. Декалог — Збірка релігійних приписів і заборон, що становлять основу юдейської та християнської моральності; за Біблією текст Д. було переказано Ягве Мойсеєві на горі Синай. Універсальний словник-енциклопедія