деканонізувати

ДЕКАНОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. кого, рел.-церк. Скасовувати канонізацію святого.

Православна церква деканонізувала певну кількість новомучеників (з рел.-церк. літ.).

2. кого, що, перен. Розвінчувати, позбавляти ореолу кого- або що-небудь.

О. Забужко деканонізувала образ української жінки, вклавши їй у вуста власне жіночий досвід говоріння до самої себе, причому говоріння як спротиву чоловічим розмовам (з наук. літ.);

Автор не тільки написав гостросюжетний і характерний твір, а ще й нібито деканонізував та примітивізував образ Григорія Савича Сковороди – вочевидь, на догоду невибагливій публіці (із журн.).