деканський

ДЕКА́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до дека́н.

Перша наша зустріч відбулася 1948 р. у деканському кабінеті, в якому професор проводив співбесіду з абітурієнтами (із журн.);

Отець декан просили. Але нараз отцеві деканові починало здаватися, що така просьба ніби ущербляє якось деканське достоїнство, що сапогівський піп може, чого доброго, подумати, ніби він і справді яка велика цяця (Г. Хоткевич);

У монастирі Святого Василія Великого у Кентшині відбулася деканська візитація (з рел.-церк. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деканський — дека́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. деканський — -а, -е. Прикм. до декан. Великий тлумачний словник сучасної мови