декантувати

ДЕКАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.

1. Відокремлювати рідину від осаду шляхом її зливання.

Суспензію, яка містить мінеральну сировину, декантують з метою її збагачення, а також отримання тонких порошків, очищення глин від механічних домішок (з наук.-попул. літ.).

2. Переливати вина з пляшки у спеціальну посудину (декантер) або графин для відокремлення осаду та домішок, а також для насичення киснем.

Червоне вино необхідно декантувати принаймні за годину до вживання, щоб дати йому необхідний час для “дихання“ (з наук.-попул. літ.).