деклінаційний

ДЕКЛІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. фіз. Стос. до деклінації (у 1 знач.).

При прокладенні маршруту були внесені деклінаційні поправки (із журн.).

2. лінгв., рідко. Стос. до деклінації (у 2 знач.).

При обговоренні нової редакції правопису частина мовознавців підтримала зміни в деклінаційній системі іменника, а частина – ні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me