деклінаційний
ДЕКЛІНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. фіз. Стос. до деклінації (у 1 знач.).
При прокладенні маршруту були внесені деклінаційні поправки (із журн.).
2. лінгв., рідко. Стос. до деклінації (у 2 знач.).
При обговоренні нової редакції правопису частина мовознавців підтримала зміни в деклінаційній системі іменника, а частина – ні (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me