декодер

ДЕКО́ДЕР, а, ч.

1. Пристрій для дешифрування цифрових кодових даних.

Декодер виконує ті самі операції, що й кодер, за винятком квантування, у зворотному порядку (з наук. літ.);

// Пристрій у кольорових телевізорах для перетворення відеосигналів з однієї телесистеми в іншу.

Декодер розшифровує інформацію з платного телевізійного каналу, по якому вона передається у зашифрованому вигляді з метою недопущення перегляду сторонніми абонентами (з наук.-попул. літ.);

Декодер цифрового телебачення перетворює сигнал цифровий в аналоговий (з наук.-попул. літ.).

2. Синхронний дешифратор певних сигналів.

Базовою для проведення дослідження обрано сферу психологічних розробок, метою яких є вивчення процесу функціонування мозку як інформаційного декодера (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декодер — деко́дер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. декодер — -а, ч., спец. Пристрій, який виконує операцію, зворотну до кодування. Великий тлумачний словник сучасної мови