1. Словник української мови у 20 томах

декокт

ДЕКО́КТ, у, ч., заст.

Відвар із лікарських рослин.

Тих, знеможених до краю, не порятував уже: вони попрощалися з життям до того, як Світозар встиг назбирати трави та виготовити з неї свій декокт (Д. Міщенко);

– Я зварю тобі такого декокту, доброго на смак: поп'єш його три дні і .. будеш ізнов здоровий як бик (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декокт — деко́кт іменник чоловічого роду відвар з рослин арх. Орфографічний словник української мови
  2. декокт — -у, ч. Те саме, що відвар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декокт — (мед.) ліковивар Словник чужослів Павло Штепа
  4. декокт — Суміш різних ліків у вигляді напою Словник застарілих та маловживаних слів
  5. декокт — деко́кт (лат. decoctum, від decoquo – відварюю) відвар з лікарських рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. декокт — Деко́кт, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)