декомунізація

ДЕКОМУНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. декомунізува́ти.

Нема великого секрету в тому, що безрадісний стан нашого суспільства є наслідком вчасно не здійсненої декомунізації (з публіц. літ.);

Проект закону спрямований на подолання наслідків панування тоталітарного режиму в Україні, її декомунізацію (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декомунізація — декомуніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декомунізація — Процес усунення із суспільного, політичного й правового життя залишків комуністичної ідеології, за зразком денацифікації; серед заходів д. найдієвішим був закон про люстрацію, прийнятий у Чехії. Універсальний словник-енциклопедія