декрементний

ДЕКРЕМЕ́НТНИЙ, а, е, спец.

Стос. до декременту.

У пошкоджених клітинах всередині шлуночків серця виникає декрементний тип проведення, не притаманний нормально функціонуючій системі (з навч. літ.);

Суть методу полягає в одночасному проведенні інкрементного та декрементного перебору можливих варіантів кодової послідовності (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декрементний — -а, -е. Прикм. до декремент. Великий тлумачний словник сучасної мови