декрементний
ДЕКРЕМЕ́НТНИЙ, а, е, спец.
Стос. до декременту.
У пошкоджених клітинах всередині шлуночків серця виникає декрементний тип проведення, не притаманний нормально функціонуючій системі (з навч. літ.);
Суть методу полягає в одночасному проведенні інкрементного та декрементного перебору можливих варіантів кодової послідовності (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декрементний — -а, -е. Прикм. до декремент. Великий тлумачний словник сучасної мови