1. Словник української мови у 20 томах

декретований

ДЕКРЕТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до декретува́ти.

Слід враховувати декретований строк першої ревакцинації проти туберкульозу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декретований — декрето́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. декретований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до декретувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декретований — Декрето́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)