декриміналізований

ДЕКРИМІНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, юр.

Дієпр. пас. до декриміналізува́ти.

Декриміналізоване суспільство не може бути побудовано без серйозних політичних змін (з публіц. літ.);

Зазначений склад правопорушення був декриміналізований. Нині за самовільне зайняття земельної ділянки передбачена лише адміністративна відповідальність (з навч. літ.);

– Ми будемо подавати апеляцію незалежно від того, чи буде декриміналізований злочин, – заявив адвокат (з газ.);

// декриміналізо́вано, безос. пред.

Новим законом з тексту Кримінального кодексу України вилучено і тим самим декриміналізовано шістнадцять складів злочинів (із журн.).