делегітимізований

ДЕЛЕГІТИМІЗО́ВАНИЙ, а, е, юр.

Дієпр. пас. до делегітимізува́ти.

Оглядачі відзначають делегітимізований стан інституту правосуддя, його відірваність від суспільного контролю (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me