дельта-метал
ДЕ́ЛЬТА-МЕТА́Л, у, ч.
Сорт латуні, сплав золотистого кольору з міді, цинку з домішкою заліза, свинцю, марганцю і невеликої кількості нікелю та фосфору.
Дельта-метал не іржавіє і характеризується значною величиною опору на розрив. Застосовується для виготовлення частин машин (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дельта-метал — де́льта-мета́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови