дельта-метал

ДЕ́ЛЬТА-МЕТА́Л, у, ч.

Сорт латуні, сплав золотистого кольору з міді, цинку з домішкою заліза, свинцю, марганцю і невеликої кількості нікелю та фосфору.

Дельта-метал не іржавіє і характеризується значною величиною опору на розрив. Застосовується для виготовлення частин машин (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дельта-метал — де́льта-мета́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови