демократизатор

ДЕМОКРАТИЗА́ТОР, а, ч., ірон.

1. Той, хто здійснює демократизацію або нав'язує її.

Благодійники і демократизатори часом перетворюються на жорстоких деспотів (з публіц. літ.).

2. жарг. Міліцейський або поліцейський кийок.

За збентеженою групою пасажирів збоку спокійно спостерігали правоохоронці “Беркуту” з “демократизаторами” та кайданками (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демократизатор — А, ч. Гумова палиця міліціонера. Якщо менти дістануть свої демократизатори, то замовкнеш і зразу зробиш, що потрібно. Словник сучасного українського сленгу
  2. демократизатор — (-а) ч.; мол.; жарт.-ірон. Дубинка з жорсткого пластику (резини), яку використовує міліція і загони спеціяльного призначення для розгону демонстрацій і мітинґів. БСРЖ, 153; ПСУМС, 21. Словник жарґонної лексики української мови