демонологічний
ДЕМОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до демоноло́гія.
Захоплення Щоголева формами народної пісні, демонологічними мотивами, козацькими темами – загальна риса української поезії 40-х pp. (М. Зеров);
У фольклорному матеріалі Г. Хоткевича в першу чергу стали цікавити віддзеркалення в ньому не стільки демонологічних уявлень гуцулів, скільки реальні життєві факти, існуючі соціальні суперечності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- демонологічний — демонологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- демонологічний — -а, -е. Стос. до демонології. Великий тлумачний словник сучасної мови
- демонологічний — Демонологі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)