деморалізованість

ДЕМОРАЛІЗО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Стан і властивість за знач. деморалізо́ваний.

Слабкість влади зумовлює апріорну деморалізованість державних інституцій незалежно від їх ефективності, організованості та злагодженості дій (з наук. літ.);

Ймовірно, що небезпека націонал-комунізму та деморалізованість українських комуністів страхіттями колективізації та голоду привернули особливу увагу сталінського режиму саме до українців (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me