демохристиянин
ДЕМОХРИСТИЯ́НИН, а, ч. (мн. демохристия́ни, я́н).
Прихильник ідеології демохристиянства, християнський демократ.
Колишній президент Чилі демохристиянин Е. Фрей після перевороту перейшов в опозицію до військової хунти (з наук.-попул. літ.);
Спроба уряду правого демохристиянина Ф. Тамброні встановити в Італії у 1960 р. владу сильної руки викликала масовий рух протесту, внаслідок чого уряд подав у відставку (з навч. літ.);
Європейські демохристияни вдавалися до політики поєднання соціального протекціонізму та ринку (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- демохристиянин — демохристия́нин іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири демохристия́нина Орфографічний словник української мови