деномінувати

ДЕНОМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. Змінювати номінальну вартість грошових знаків із метою впорядкування грошового обігу і спрощення розрахунків.

Іран деномінував національну валюту кілька років тому (із журн.).

2. Переводити вартість кредиту або цінних паперів в іншу валюту.

Переважно банк працює на ринках облігацій, деномінованих у твердих валютах (з газ.);

Варто зафіксувати борг за кожним громадянином у вигляді цінних паперів, потім деномінувати ці папери в долари і домовитися про чітку процедуру щорічного обслуговування цього боргу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me