денотативно

ДЕНОТАТИ́ВНО, лінгв., філос.

Присл. до денотати́вний.

Переносні співзначення денотативно мотивованих ономастичних компонентів утворюються шляхом узагальнення одиничного значення первинного денотата через абсолютизацію якоїсь однієї риси, властивості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me