денотативно
ДЕНОТАТИ́ВНО, лінгв., філос.
Присл. до денотати́вний.
Переносні співзначення денотативно мотивованих ономастичних компонентів утворюються шляхом узагальнення одиничного значення первинного денотата через абсолютизацію якоїсь однієї риси, властивості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me