денотувати
ДЕНОТУВА́ТИ, у́є, недок. і док., що, лінгв., філос.
Позначати собою щось, давати назву чому-небудь.
Як зауважує Ч. В. Морріс, іконічні знаки позначають, або денотують, об'єкти, які мають такі ж властивості, що й самі знаки (з наук. літ.);
Очевидним та простим способом роз'яснити денотацію терміна є наведення прикладів об'єктів, що їх денотує термін (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- денотувати — -ую, -уєш, недок. Позначати, давати назву, ім'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- денотувати — денотува́ти муз. фальшувати (ст)||різати Лексикон львівський: поважно і на жарт