департизація

ДЕПАРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр.

Дія і її результат за знач. департизува́ти.

24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради України проголосувала за департизацію державних органів, установ і організацій, а також армії та правоохоронних органів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. департизація — департиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови