депресант

ДЕПРЕСА́НТ, ч.

1. род. у, гірн. Речовина, яку використовують для флотації корисних копалин і яка забезпечує вилучення одних мінералів та осідання інших.

Досліджено застосування депресантів при селективній флотації свинцево-мідно-цинкових руд (з наук. літ.).

2. род. у, фарм. Лікувальний препарат, що притамовує психічні збудження.

До депресантів належать анестетики, нейролептики, барбітурати й опіати (з наук.-попул. літ.).

3. род. а, розм. Людина в стані депресії.

Нагледівши вільне місце біля якогось маньякального [маніакального] депресанта, що меланхолійно цідить зі склянки какао, влаштовуєшся поруч (Ю. Андрухович);

Чужий смуток переважно дратує, він передусім б'є бумерангом самого депресанта, який потрапляє у зачакловане коло невдач (С. Процюк).