депреціатив
ДЕПРЕЦІАТИ́В, а, ч., лінгв.
Слово, що виражає значення зневаги.
У корейській мові система ввічливих форм включає вирази ввічливості стосовно співбесідника та об'єкта оповіді, а також депреціативи, які стосуються самого мовця (з навч. літ.);
Японський депреціатив уживається лише тоді, коли йдеться про власні дії мовця або про дії його близького родича (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me