державознавство

ДЕРЖАВОЗНА́ВСТВО, а, с.

Наука про державу, її походження, інститути, ознаки, типи, форми, основні закономірності та чинники розвитку і т. ін.

Державознавство виступає як окрема когнiтивна система, що ґрунтується на власнiй понятiйно-категорiальнiй структурi (з наук. літ.);

На відміну від державознавства порівняльне правознавство досліджує державний інститут виключно як елемент правової системи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. державознавство — -а, с. Розділ науки про теорію і практику державотворення, розбудову та функціонування інститутів держави, внутрішньодержавні і міжнародні взаємини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови