державознавство
ДЕРЖАВОЗНА́ВСТВО, а, с.
Наука про державу, її походження, інститути, ознаки, типи, форми, основні закономірності та чинники розвитку і т. ін.
Державознавство виступає як окрема когнiтивна система, що ґрунтується на власнiй понятiйно-категорiальнiй структурi (з наук. літ.);
На відміну від державознавства порівняльне правознавство досліджує державний інститут виключно як елемент правової системи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- державознавство — -а, с. Розділ науки про теорію і практику державотворення, розбудову та функціонування інститутів держави, внутрішньодержавні і міжнародні взаємини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови