держаний
ДЕ́РЖАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до держа́ти 1–7.
“Давня казка” [Лесі Українки] вся, від початку до кінця, держана в легкім, гумористичнім тоні (І. Франко);
Переважно в півсвітлі держані кімнати бували взимі приємно огріті, поміст застелений грубими килимами, а попід стінами стояли вигідні софи (О. Кобилянська);
// де́ржано, безос. пред.
Її того ж дня, що й Зiнька, посаджено було до тюрми, та недовго держано, бо незабаром виявилося й доведено, що вона ще в суботу вдень пiшла в Чорновус i там ночувала (Б. Грінченко).
2. Який був у вжитку; уживаний, поношений.
Черевики можуть бути стоптані, драні, латані, скривлені й держані, все-таки черевиками лишаючись (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me