держатель

ДЕРЖА́ТЕЛЬ, я, ч.

1. Той, хто володіє цінними паперами або іншими цінностями; утримувач, тримач.

Грошові цінні папери виражають право їх держателів на цінність у вигляді певної суми грошей (з навч. літ.);

Держатель облігацій;

Держатель пакета акцій.

2. іст. Умовний володар і розпорядник земель, отриманих ним від верховного правителя.

Король підвівся і підняв руку. – Достославні панове! Держателі землі Угорської! .. Закликали ми вас з братом моїм Коломаном сюди для того, щоб сповістити, що богопротивний нехрист-язичник Батий надіслав нам листа (В. Малик);

Харитон тією волею не вельми переймається, його ноги в ялових чоботях і міряють свої гони, але й він, розказуючи про держателя села пана Григорія, оглядається на двері (Ю. Мушкетик);

До складу регулярної піхоти, а можливо, і кінноти Галицько-Волинського князівства входили умовні володарі (держателі) земельних наділів, служилі малі та середні бояри (з наук. літ.).

3. іст. Хранитель і розпорядник символу державної влади.

Бояри посідали найважливіші посади при княжому дворі. З їх середовища призначалися двірські (управителі княжим господарством), скарбники, печатники (держателі княжої печатки), мечники, стольники та ін. (з наук.-попул. літ.).