держслужбовець

ДЕРЖСЛУЖБО́ВЕЦЬ, вця, ч.

Скорочення: державний службовець (див. службо́вець).

Нерозважливі апологети регулювання полюбляють критикувати “невидиму руку ринку”. Тим часом, якщо вимкнеться ринковий механізм, то маса проблем впаде у “видимі руки” політиків та держслужбовців (з публіц. літ.);

Держслужбовці не мають права брати участь у виборчих кампаніях під час виконання посадових обов'язків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me