держслужбовець
ДЕРЖСЛУЖБО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Скорочення: державний службовець (див. службо́вець).
Нерозважливі апологети регулювання полюбляють критикувати “невидиму руку ринку”. Тим часом, якщо вимкнеться ринковий механізм, то маса проблем впаде у “видимі руки” політиків та держслужбовців (з публіц. літ.);
Держслужбовці не мають права брати участь у виборчих кампаніях під час виконання посадових обов'язків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me