дерзко

ДЕ́РЗКО.

Присл. до дерзки́й 2, 3.

Котрась пишногруда, розпалена вином і хтивими танками, підбігла до хлопців і, граючи очима, дерзко запросила до танцю (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me