дернуватися
ДЕРНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
Пас. до дернува́ти.
Для оборони міста у давні часи найчастіше насипали земляні вали, в яких споруджували бійниці і які іноді дернувалися, щоб були міцнішими (з навч. літ.);
Вирівнювалися та дернувалися схили – готувалась територія для першої обласної сільськогосподарської виставки (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me