дернуватися

ДЕРНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

Пас. до дернува́ти.

Для оборони міста у давні часи найчастіше насипали земляні вали, в яких споруджували бійниці і які іноді дернувалися, щоб були міцнішими (з навч. літ.);

Вирівнювалися та дернувалися схили – готувалась територія для першої обласної сільськогосподарської виставки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me