десантувати

ДЕСАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

Висаджувати десант (у 2 знач.) на територію, зайняту противником, для ведення там бойових дій.

Поступово в українському керівництві визрів досить ризикований план, схвалений П. Скоропадським, десантувати на азовському узбережжі Кубані 15-тисячну Окрему запорізьку дивізію (з наук.-попул. літ.);

// Висаджувати де-небудь із водних або повітряних суден групу осіб із якоюсь метою.

Десантувати загін парашутистів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десантувати — десантува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. десантувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Викидати, висаджувати десант. Великий тлумачний словник сучасної мови