десенсибілізатор

ДЕСЕНСИБІЛІЗА́ТОР, а, ч.

1. фарм. Лікувальний препарат, що сприяє десенсибілізації (у 1 знач.).

Одним із складників відновного лікування хворих після оперативного втручання на підшлунковій залозі і в післяопераційний період повинна бути адекватна імунокорекція із застосуванням десенсибілізаторів (з наук. літ.).

2. фот. Речовина, що знижує світлочутливість фотографічних матеріалів.

Найпоширенішим десенсибілізатором є пінакриптол зелений, який дозволяє проявляти плівки при зеленому світлі (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десенсибілізатор — десенсибіліза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови