1. Словник української мови у 20 томах

деструктор

ДЕСТРУ́КТОР, а, ч.

1. біол. Організм, який у процесі життєдіяльності перетворює органічні залишки в неорганічні речовини.

Деякі види мікроорганізмів, бактерій, рослин є деструкторами (з наук.-попул. літ.).

2. інформ. Спеціальний метод, що слугує для деініціалізації об'єкта, наприклад, для звільнення пам'яті.

У мові Дельфі програма зазвичай спочатку перевіряє, чи існує об'єкт, а потім викликає деструктор. Це дозволяє уникати помилок при зверненні до неіснуючого об'єкта (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деструктор — дестру́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. деструктор — -а, ч. Споруда для спалювання твердих відходів. Великий тлумачний словник сучасної мови