детектувати

ДЕТЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. радіо, фіз. Виділяти коливання низької частоти з модульованого високочастотного сигналу; демодулювати.

Перший, кому в 1887 році вдалося “створити” й детектувати електромагнітні хвилі, був німецький учений Г. Герц (з навч. літ.).

2. книжн. Виявляти; встановлювати факт існування чогось.

Помилки в кодуванні виправляти важче, ніж їх детектувати (з навч. літ.).