детонаційний

ДЕТОНАЦІ́ЙНИЙ¹, а, е.

Стос. до детонації (див. детона́ція¹).

Розглянуто умови, за яких під час взаємодії ударних та детонаційних хвиль виникає можливість припинення детонації у зарядах (з наук. літ.);

Роман .. витягає овальну ручну гранату і, тримаючи за її детонаційний шнурок лівою рукою, держить її правицею (О. Лисяк);

Детонаційна стійкість палива.

ДЕТОНАЦІ́ЙНИЙ², а, е.

Прикм. до детона́ція².

Детонаційні тони.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. детонаційний — детонаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. детонаційний — -а, -е. Стос. до детонації. Великий тлумачний словник сучасної мови