дефектоутворення

ДЕФЕКТОУТВО́РЕННЯ, я, с., техн.

Формування структурних змін у кристалічних матеріалах при термічному та радіаційному опроміненні.

При опроміненні кремнію високоенергетичними протонами в ньому створюються три дефектні ділянки, які розрізняються за типом і характером дефектоутворення (з наук. літ.);

На відміну від термодинамічного методу дослідження дефектоутворення квазіструктурний метод базується на інформації про кристалічну будову речовини (з наук. літ.).