дефіляда
ДЕФІЛЯ́ДА, и, ж., заст.
Парад, урочисте проходження перед кимсь.
Ото було, як яка дефіляда урочиста, то повсідаються сотники, хорунжі, полковники та отамани на першім ряду та починають диспути (Г. Тарасюк);
Завтра я мушу їхати на Київ, а потім далі на Москву. Дефіляда ж бо за тиждень! (В. Кожелянко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дефіляда — -и, ж., зах. Дефілювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дефіляда — Похідка, хода (урочиста), див. марш, процесія Словник чужослів Павло Штепа
- дефіляда — дефіля́да (дифіля́да) 1. урочиста хода (вулицею, площею тощо); парад (ср, ст): Рівним кроком увійшли на площу Сокола-Батька відділи спортовців. Клюб за клюбом, жінки й мужчини... Ще раз дефіляда перед публикою, і змагання відкриті (Нова хата 1933)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дефіляда — И, ж. Прогулянка. Дєвучки вийшли на дефіляду. Словник сучасного українського сленгу