деідеологізація

ДЕІДЕОЛОГІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія і стан за знач. деідеологізува́ти.

Правильніше говорити не про деідеологізацію виховання, а про демонополізацію ідеологічних засад виховного процесу (з наук. літ.);

Деідеологізація свідомості не є відмовою від ідеологій, це відмова від ідеологічних стереотипів (з навч. літ.);

Деідеологізація мистецтва.

2. філос. Концепція, що виникла у середині XX ст., згідно з якою в сучасному суспільстві зменшується роль ідеологій, які витісняються формами позитивного знання.

Прихильники деідеологізації обґрунтовували конвергенцію капіталізму і соціалізму, затухання їх ідеологічної боротьби (з наук.-попул. літ.);

Соціальною базою деідеологізації є новий клас технократів і менеджерів, які прагнуть звільнитися від надмірної опіки політиків та ідеологів (із журн.).