деіндивідуалізуватися

ДЕІНДИВІДУАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

Втрачати індивідуальність.

Ліричний герой у поезіях Т. С. Еліота кінця 1910-х років поступово деіндивідуалізується (з наук. літ.);

Іноді людина сама шукає можливості деіндивідуалізуватися в групі – на дискотеці, у сутичках, у вуличних бійках (з наук. літ.).