джеб
ДЖЕБ, у, ч., спорт.
У боксі – прямий удар витягнутою рукою.
Джеб завдають у корпус (тулуб) і в голову, використовують його як атакувальний удар і як контрудар, він може бути одиночним і виконуватись у комбінації (з навч. літ.);
Славетний український чемпіон любить, коли на нього наступають. У цьому випадку рано чи пізно суперник натикається на його джеб (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me