джибутійці
ДЖИБУТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. джибуті́єць, йця, ч.; джибуті́йка, и, ж.).
Корінне населення Джибуті.
Джибутієць вдало асистував при забитті м'яча у ворота шведської команди (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me